О, душа, Я до тебе кличу,
Вхід до серця твого шукаю.
Я, в дарунок, приніс тобі вічність,
Ти ж, в тумані усе блукаєш.
Ще раз стукаю, бо Я бачу,
Що, до Мене, ти не байдужа.
Так чого ж ти сидиш і плачеш?
Я люблю тебе дуже, дуже!
Так чому ж не ідеш до Мене?
Що тримає? У чому справа?
Світ у прірву летить шалено.
Іди, візьму тебе в Свою славу.
Що ти втратиш, цей Світ лишивши?
Що замінить щасливу вічність?
Я, взамін, дам багато більше:
Мир дам в серце, спасіння близьким.
Знову стукаю, бо Я чую,
Як душа твоя тихо плаче.
Не відчиниш, навік піду Я,
Стукать в серце не буду завжди.
Не насильник Я і не злодій,
Не краду Я чужої волі.
Я на землю на те приходив,
Щоб полегшити людські долі.
Щоб усім дарувать свободу.
Вирвать з рабства гріха і смерті.
Але вибір стоїть за тобою -
Жити з Господом, чи померти.
Чому смерть в гріхах обираєш?
Чому ти не спасаєш душу?
Я сьогодні іще чекаю.
Дай гріхи всі Мені, мій друже.
Вічно кликать тебе не буду,
Замість тебе прийде хтось інший.
Де тоді ти, людино, будеш?
Як життя це, земне, закінчиш?
Бл
Як лице ти Моє побачиш,
То згадаєш - тебе Я кликав.
І земне, що тоді обрала,
Чи дало тобі з Богом вічність?
Іди до Мене, Моя дитино.
Я гріхи твої всі пробачу.
Чому ж серце твоє закрите?
Знаю чуєш Мене, бо плачеш.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дай Бог, щоб ще багато людей почули стук Господа у своє серце і спаслися для вічного життя з Ним! Благословінь і нових віршей бажаю!
Галина Компанец
2017-07-15 20:43:47
Дай Бог, щоб ще багато людей почули стук Господа у своє серце і спаслися для вічного життя з Ним! Благословінь і нових віршів бажаю! Комментарий автора: Дякую! І вам благословінь Господніх!
Идет народ... - Наталия Лупан
Шесть лет назад, в молитве, я неожиданно для себя увидела это видение: толпа народа идет на поклонение огромной иконе, а в стороне стоит Господь Иисус, протягивает к их спинам пронзенные руки и говорит: "Я здесь, Я - Живой" Я бы, возможно, подумала, что это мои фантазии, но в тот момент я абсолютно об этом не думала. но молилась о каких-то своих нуждах...Потом я услышала первую строчку "Идет народ иконе поклониться..." и голос: "Ты должна написать это стихотворение" Я писала его в течение 3 дней, а потом Господь дал мне знамение .что то что я писала было по Его воле... Поэтому, да прославится Живой воскресший Господь Иисус Христос, в Духе Святом прославивший Отца... И я понимаю, что это стихотворение возбудит разные мнения. Но мы все - "рабы ничего не стоящие, исполняющие волю своего Господина" С уважением ко всем читающим - Наталия Лупан.
